2025 рік для вентиляційної галузі, зокрема для вентиляційних установок, – це водночас зміцнення наявних напрямів розвитку та впевнений погляд у майбутнє, у бік нових технологій.
Стандартом, який останнім часом стає обов'язковим в автоматиці вентиляційних установок, є керування на основі низки різних датчиків, тип і кількість яких залежать від специфіки об'єкта. Це можуть бути датчики CO2, якості повітря, вологості й температури або сигнали із зовнішніх систем, наприклад місцевих витяжок. Сучасні вентиляційні установки та установки кондиціонування мають алгоритми, що дозволяють реагувати на зміну показань цих датчиків у реальному часі, наприклад змінюючи кількість свіжого повітря, температуру припливу чи навіть повністю вимикаючись. Це дозволяє значно знизити витрати на експлуатацію об'єкта та покращує тепловий комфорт у приміщеннях.
Сучасні вентиляційні установки – це також елемент інтеграції із системою керування будівлею (BMS). Нинішнє обладнання часто оснащують комунікаційними протоколами, що дозволяють інтегрувати вентиляційні установки в системи вищого рівня. Такі терміни, як Modbus RTU, BacNet, Webserver та інші, увійшли до постійного словника виробників вентиляційних установок. Однак самі протоколи не гарантують ефективної роботи. Вентиляційні установки у 2025 році мають бути належно оснащені вимірюваннями й мати алгоритми роботи, які роблять зв'язок із BMS корисним. Зв'язок і спільна робота із системами відновлюваної енергетики, сонячними панелями чи тепловими насосами – сьогодні основа добре спроєктованої та енергоощадної установки кондиціонування.
У 2025 році вентиляційна установка дедалі частіше є не окремим пристроєм з одним датчиком, а елементом більшого цілого. Завдяки можливості інтеграції в системи вищого рівня та розвиненим алгоритмам можливі не лише дистанційний контроль чи візуалізація параметрів роботи, а й збирання даних, їх аналіз і подальше використання. Завдяки розвиненим системам, що дедалі частіше ґрунтуються на машинному навчанні та штучному інтелекті, висновки з такого аналізу точніші та швидші.
Автоматика сучасних вентиляційних установок дедалі частіше пропонує так званий дистанційний доступ до обладнання, а найкращі пристрої дозволяють підключення навіть тоді, коли на об'єкті немає доступу до інтернету. Завдяки таким рішенням обладнання можна застосовувати також на чутливих об'єктах, об'єктах критичної інфраструктури, таких як лікарні, військові об'єкти чи компанії, де ведуться чутливі виробничі процеси. Такі дії, як регулювання, діагностика чи навіть сервіс, час яких скорочується з кількох десятків до кількох годин, – це критичний параметр для таких об'єктів.
Стиль проєктування всього навколишнього світу прагне якомога ширше використовувати штучний інтелект. Це не обмине й систем, на яких ґрунтується галузь HVAC. У 2025 році найбільша частка штучного інтелекту помітна в розвинених системах інтеграції будівель – там, де інформаційні системи будівлі створюють на замовлення й вони інтегрують багато пристроїв із різних галузей. Завдяки інструментам ШІ виробники можуть швидше конфігурувати такі системи, а самі системи здатні збирати дані й розумно їх аналізувати, зокрема робити висновки та знаходити зв'язки між роботою різних систем, наприклад освітлення, вентиляції та охолодження об'єкта.
Рідше спостерігається інтеграція систем ШІ для безпосереднього керування обладнанням, особливо промисловим. Натомість штучний інтелект дедалі популярніший в керуванні побутовими пристроями та в різноманітних голосових асистентах. Адже легше сказати «Учора мені було надто холодно», ніж «Встанови температуру 26 замість 22 градусів Цельсія».
