Фрікулінг використовує прохолодне зовнішнє повітря для охолодження приміщень або холодоносіїв (наприклад, води чи гліколю), а не покладається лише на енергоємні компресори та традиційне кондиціонування. Результат: менше споживання електроенергії та нижчі витрати на експлуатацію.
Коли надворі температура нижча, ніж потрібна всередині будівлі чи в контурі охолодження, системи фрікулінгу можуть використати це холодне зовнішнє повітря як природне джерело холоду. Це дозволяє обмежити роботу холодильних машин, а отже, зменшити споживання електроенергії та знизити експлуатаційні витрати всієї системи.
Коли зовнішня температура помітно нижча за необхідну всередині чи на зворотному потоці теплоносія; практично найефективніше – приблизно до 16°C надворі. Вище цієї межі зазвичай потрібна підтримка компресорів.
Так, у Польщі холод «із повітря» буває доступний значну частину року. Добре підібрана система може покрити >40–50% річного часу охолодження (залежно від об'єкта та необхідних температур). Найбільше переваг: весна/осінь і прохолодні літні ночі. Ці переваги можуть бути ще більшими для будівель із високою потребою в холоді, таких як серверні та приміщення з великою кількістю комп'ютерних робочих місць.

Менша придатність спекотного вологого літа та на об'єктах без суттєвих теплонадходжень (нема чого охолоджувати). Ефективність залежить від автоматики та правильного підбору установки/теплообмінників.
Прохолодне зовнішнє повітря подається безпосередньо всередину будівлі чи у вентиляційну систему замість повітря, охолодженого холодильним контуром. Типовий приклад – вентиляційна установка з функцією фрікулінгу: коли температура надворі падає нижче заданої внутрішньої (наприклад, уночі чи рано-вранці), автоматика установки закриває теплообмінник рекуперації та відкриває його байпас, вимикає механічне охолодження й спрямовує в приміщення безпосередньо прохолодне зовнішнє повітря.
Перед надходженням усередину повітря проходить базову обробку (фільтрацію, за потреби осушення чи зволоження), щоб зберегти комфорт і чистоту повітря.
Цей варіант полягає в охолодженні проміжного середовища (наприклад, води чи розчину гліколю) за допомогою зовнішнього повітря. Отже, холодне зовнішнє повітря не потрапляє безпосередньо в приміщення, а охолоджує теплоносій, що проходить через додатковий охолоджувач.