Це ситуація, коли в приміщення подається більше повітря, ніж із нього видаляється. Усередині тоді вищий тиск, ніж у навколишньому середовищі, а повітря виходить назовні через щілини та решітки.
Там, де повітря має бути чистим і стабільним:

У місцях, де виникають забруднення (наприклад, пил, волога, випари), надлишковий тиск може поширювати їх по всьому об'єкту. Він також може спричиняти накопичення бруду в самому приміщенні, якщо витяжка працює неефективно.
Розрідження виникає, коли витяжка видаляє більше повітря, ніж подається. Тоді в приміщенні нижчий тиск, тож свіже повітря надходить ззовні або із сусідніх зон.
Там, де потрібно видаляти брудне, вологе чи токсичне повітря:
Може спричиняти протяги та надходження нефільтрованого повітря. Збільшує витрати на опалення/охолодження, бо всмоктуване повітря потрібно обробляти. Надто велике розрідження ускладнює відчинення дверей і порушує роботу інших систем (наприклад, димоходів).
Найкраще підтримувати невеликий надлишок припливу чи витяжки (зазвичай 5–10%), залежно від типу приміщення:
чисті зони → невеликий надлишковий тиск,
брудні зони → невелике розрідження.